Згідно з оцінками ВООЗ, близько третина населення земної кулі – а це приблизно два мільярди людей – заражені вірусом гепатиту (у порівнянні з приблизно 40 мільйонами людей, що живуть з ВІЛ). Незважаючи на те, що ефективна вакцинація проти деяких видів гепатиту була створена більш ніж 25 років тому, вірус продовжує щорічно вбивати близько мільйона чоловік.
Гепатит – це запалення печінки, в більшості випадків викликається вірусною інфекцією. Існує п’ять основних вірусів гепатиту, званих типами А, B, C, D і E.
Гепатит А (хвороба Боткіна)
Захворювання передається аліментарним шляхом. Вірус потрапляє в організм людини з забрудненими продуктами харчування, водою, предметами побуту. Основним джерелом інфекції є хворі з безжовтяничними формами хвороби (протікають без жовтяниці). Вірус виділяється з калом хворого в інкубаційний період і на початку хвороби. Коли вірус потрапить у шлунково-кишковий тракт і через слизову оболонку кишечника з током крові заноситься в печінку, де впроваджується в клітини печінки і починає активно розмножуватися. Інкубаційний період дорівнює в середньому 15 – 30 днів з варіаціями від 7 до 50 днів.
Ураження печінки пов’язано з прямою руйнівною дією вірусу на гепатоцити (клітини печінки). Вірус гепатиту А має кислотостійку оболонку. Це допомагає вірусам, які потрапили з забрудненими продуктами і водою, пройти кислий захисний бар’єр шлунка.
Форми гепатиту А: гостра (жовтянична) форма, підгостра (безжовтянична), субклінічна форма хвороби (клінічні прояви майже відсутні).
Основні симптоми: блювота, діарея, тупий біль у правому підребер’ї, збільшення печінки, темне забарвлення сечі. Може бути жовтяничне забарвлення шкіри і слизових оболонок, однак це зустрічається не завжди.
ГепатитВ
Вірус, що викликає гепатит В, провокує як гострі, так і хронічні форми гепатиту. Хронічний гепатит розвивається у 10% дорослих хворих, які перенесли гепатит B.
Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я вважають вірус гепатиту В чемпіоном серед інших гепатитів, адже він в сто раз заразніший за вірус імунодефіциту людини.По даними ВООЗ, вірусом гепатиту В інфіковано близько двох мільярдів чоловік у світі, а близько 350 млн чоловік мають хронічну інфекцію. За оцінками, 600 тис людей щорічно помирає від гострої або хронічної форми гепатиту В. Близько 25% дорослих людей, хронічно інфікованих в дитинстві, пізніше вмирають від раку або цирозу (рубцювання) печінки, що розвиваються в результаті хронічної інфекції.
Джерелами інфекції служать хворі з гострими і хронічними формами гепатиту, а також вірусоносії. Передача вірусу здійснюється парентерально природними і штучними шляхами. З природних шляхів найбільш поширений статевий шлях передачі інфекції. Також можлива передача інфекції під час пологів від хворої матері дитині або трансплацентарне зараження плода під час вагітності. Штучний шлях передачі інфекції здійснюється при переливанні зараженої крові або її компонентів, при використанні нестерилізованих хірургічних або стоматологічних інструментів, шприців і т. п. Для такого зараження досить 0,0001 мл крові.
Інкубаційний період може тривати від 50 до 180 днів. Клінічні прояви гепатиту В в чому схожі з такими при гепатиті А. Найчастіше розвивається жовтянична форма. Хворі скаржаться на розлад травлення, болі в суглобах, слабкість. У деяких випадках на шкірі з’являються сверблячі висипання. Жовтяниця наростає паралельно з погіршенням самопочуття хворого. Найбільш часто реєструються середньотяжкі і важкі форми хвороби. У порівнянні з гепатитом А, при гепатиті В частіше порушення функцій печінки носить більш виражений характер. Найчастіше развивається загострення, затяжний перебіг, а також рецидиви хвороби і розвиток печінкової коми. Гостра форма гепатиту В приблизно у 10% пацієнтів переходить в хронічну активну або хронічну персистируючу форми, що згодом веде до розвитку цирозу печінки. Після перенесеного захворювання розвивається тривалий імунітет.
Зверніть увагу!
Існують експрес-тести, що дозволяють проводити обстеження на гепатит B в лабораторних умовах або вдома за допомогою тест-смужок. Імунохроматографічний експрес-тест, що виявляє антитіла до гепатиту В, – надійне і безпечний засіб, здатний за 10-15 хвилин діагностувати наявність або відсутність захворювання. Матеріалом для дослідження служить кров з пальця руки.
З метою профілактики проводять планову вакцинацію населення.Основний метод профілактики гепатиту В – вакцинація дітей грудного віку. Ця вакцина може вводитися у вигляді трьох або чотирьох окремих доз в рамках існуючих графіків регулярної імунізації. Після проведення повної серії вакцинації більш ніж у 95% немовлят, дітей і молодих людей з’являється захисний рівень антитіл.
Гепатит С
Гепатит С (раніше називався «гепатит ні А ні В», а в даний час описується як системна HCV-інфекція) передається при контакті із зараженою кров’ю. Гепатит С може призводити до розвитку хронічного гепатиту, що завершується цирозом печінки і раком печінки.
Гепатит С, одна з різновидів гепатиту, за поширеністю в кілька разів перевершує ВІЛ-інфекцію, за що отримав назву «ласкавий вбивця». Захворювання починається поступово, протікає без симптомів і не проявляється тривалий час. Є основною причиною цирозу і раку печінки.
Пацієнти з гепатитом С схильні до розвитку важкого гепатиту, якщо контактують з гепатитом А або В, тому всі пацієнти з гепатитом С повинні бути вакциновані проти гепатиту А і В. Як правило, з 100 інфікованих 3-5 чоловік гинуть. Групи ризику перш за все пов’язані з переливанням крові і її препаратів, хірургічними операціями, ін’єкціями наркотиків з використанням загальних шприців, безладними статевими контактами. Передбачається (хоч і малоймовірно), що можливе зараження при загальному використанні в побуті епіляторів, манікюрних, приладдя для гоління і т. п.
Вважається, що 15-20% заражених вірусом гепатиту С виліковуються самостійно, за допомогою власної імунної системи. У решти хворих захворювання набуває хронічного характеру. Порядку 20% хронічних хворих ризикують прийти до цирозу або раку печінки.
У клінічній картині хронічного гепатиту С найбільш характерний астенічний синдром: слабкість, швидка стомлюваність, прогресуюче зниження працездатності, порушення сну.
В першу чергу потрібно думати про профілактику і своєчасне виявлення вірусу.
Основний метод, що застосовується в даний час для діагностики HCV-інфекції, – ІФА і ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Для уточнення стану печінки проводять біопсію і / або фібросканування печінки.Вакцини проти гепатиту С не існує.
Гепатит D
Гепатит D (гепатит дельта) провокується вірусом гепатиту D і характеризується гострим розвитком з масивним ураженням печінки. Дельта вірус здатний розмножуватися в клітинах печінки тільки в присутності вірусу гепатиту В, так як для виходу з клітки частки дельта вірусу використовують білки вірусу гепатиту В. Гепатит D поширений повсюдно. Джерелом вірусу є хвора людина або вірусоносій. Зараження вірусом D відбувається при попаданні вірусу безпосередньо в кров. Шляхи передачі схожі з такими при гепатитах В або С. Інкубаційний період триває від 3 до 7 тижнів. клінічна картина нагадує клініку вірусного гепатиту В, проте перебіг захворювання як правило більш важкий. Гострі форми захворювання можуть закінчуватися повним одужанням хворого. Однак в деяких випадках (3% при спільному зараженні гепатитом В і 90% у носіїв HBsAg) розвивається хронічний гепатит, який призводить до цирозу печінки. вакцинація проти гепатиту В захищає від зараження гепатитом D.
Гепатит E
Гепатит Е провокує симптоми схожі з симптомами гепатиту А, хоча іноді може приймати важку форму гепатиту, що протікає з явищами гострої печінкової недостатності. Висока летальність до 60%, особливо у вагітних жінок. За способами передачі гепатит Е близький до гепатиту А. Він може передаватися через заражену вірусом воду, їжу, а крім того – через кров.
Важкі наслідки у вигляді фульминантного гепатиту, який призводить до смерті, при гепатиті Е зустрічаються значно частіше, ніж при гепатиті А і гострому гепатиті В.
Пам’ятайте!
Раннє виявлення хворих гепатитом і вакцинація є на сьогоднішній день основними методами запобігання епідемії цього небезпечного захворювання. Причому впевненість в тому, що ви не інфіковані, – не тільки запорука особистого здоров’я, але і безпеки оточуючих людей.