Лімфоми називають цілу групу злоякісних пухлин, що вражають лімфатичну систему людини, і що характеризуються збільшенням лімфатичних вузлів і або ураженням різних внутрішніх органів, де відбувається безконтрольне накопичення «пухлинних» лімфоцитів.
Дане захворювання може виникати у людей будь-якого віку (дорослих і дітей), статі, і расової належності та не залежить від соціального статусу.
Причина виникнення захворювання на сьогоднішній день залишається невідомою. Відомо, що грають роль шкідливі фактори зовнішнього середовища (агресивні хімічні речовини), деякі вірусні інфекції (Епштейн-Барр, цитомегаловірус, гепатит В, С), генетична схильність. До групи ризику входять люлі, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання.
Суть хвороби:
Лімфатична система складається з лімфатичних судин і вузлів, по яких циркулює лімфа.
Лімфоцити – клітини лімфатичної системи, що забезпечують імунний захист від бактерій і вірусів. Їх вироблення проходить в кістковому мозку, а потім вони переміщаються і «живуть» в лімфатичних вузлах, селезінці, вилочковій залозі та інших органах і тканинах.
Як і будь-яка інша злоякісна пухлина, лімфома викликана «поломкою» в клітинах, які починають неправильно зростати і безконтрольно розмножуватися. В результаті чого порушуються функції лімфатичної системи, виникають симптоми захворювання.
На відміну від пухлин в органах, коли їх можна видалити, лімфома – необмежений, а поширений процес, тому що лімфатична тканина розташована в організмі повсюдно, в усіх ділянках тіла, поблизу всіх органів. З іншого боку, лімфатична тканина виконує найважливішу захисну функцію, знешкоджуючи потрапляючих в організм інфекційних і токсичних агентів, а значить, її захворювання призводить до тяжких розладів і ослаблення організму.
Види лімфом; всі лімфоми можна розділити на 2 групи:
• лімфома Ходжкіна (лімфогранулематоз)
• неходжкінських лімфом.
Симтоми, які допоможуть запідозрити лімфому самостійно:
• 1 Збільшення розмірів лімфатичних вузлів: шийних, пахвових, пахових і ін.
Важливо! Лімфатичні вузли щільні, частіше за все безболісні, можуть утворювати конгломерати (скупчення).
Зверніть особливу увагу! Збільшення надключичних л / у найбільш характерно для Лімфоми Ходжкіна.
• 2.Неспецифічні симптоми: невмотивована слабкість, рясна пітливість вночі, свербіж шкіри, підвищена температура без ознак інфекційного захворювання, втрата маси тіла (більше 10% за півроку), тяжкість в області селезінки і печінки.
Діагностика:
– лабораторна діагностика: загальний аналіз крові (збільшення ШОЕ, підвищення кількості лейкоцитів, ліфоцитів), біохімічний аналіз крові (підвищення ЛДГ);
– інструментальна діагностика:
• біопсія лімфатичного вузла
• УЗД
• Р-графія, КТ, МРТ.
• Позитронно-емісійна томографія
Лікування лімфом:
Лімфоми класифікуються в залежності від стадії (всього 4 стадії).
Виділяють уповільнені лімфоми, які вимагають тільки спостереження і агресивні лімфоми (необхідне активне своєчасне лікування).
Важливо! Чим більш рання стадія, на якій поставлено діагноз, тим ефективніша терапія і тим сприятливіший прогноз щодо одужання і тривалості життя.
Лімфома – не вирок!
