Ви зараз переглядаєте Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера

Всесвітній день боротьби з хворобою Альцгеймера

  • Автор запису:
  • Категорія запису:Новини

Зниження психічного рівня. Забуті накопичені знання, стерті з пам’яті про події минулого, виконання побутових процедур стає складним процесом, настає апатія.

Люди з хворобою Альцгеймера стикаються з подібними симптомами. Чому виникає це захворювання і як воно проявляється? Чи можна цьому запобігти?

Це захворювання є найбільш поширеною формою втрати пам’яті, або деменції. Хвороба Альцгеймера зазвичай діагностується у людей старше 65 років, але вона також може виникнути в більш ранньому віці. Найчастіше хвороба починається з короткочасного розладу пам’яті, тобто людина легко забуває отриману останнім часом інформацію, і при цьому легко відтворює факти і дані, пов’язані з далеким минулим. Потім розлади стаються і з тривалою   пам’ятью, з’являються ряд інших симптомів.

         Є підстави співвіднести появу захворювання в ранньому віці з мутацією генів. Генетики також вважають, що ті, чиї близькі родичі страждають від хвороби Альцгеймера, знаходяться в групі ризику.

Під час захворювання в організмі спостерігається ряд патологічних процесів. Наприклад, концентрація в тканинах мозку неправильно згорнутих білків – бета-аміноїдного і тау-білка. Дрібні пептиди утворюють бляшки. Також з`являються сенильні бляшки. Крім того, відбувається «втрата» нейронів і синаптичних зв’язків. Це призводить до атрофії певних ділянок кори головного мозку. Простіше кажучи, відбувається руйнування нервових клітин у великих кількостях, спостерігається нестача речовин, необхідних для передачі нервових імпульсів. Хвороба розвивається поступово.

З історії:

         Хворобу Альцгеймера описали ще стародавні лікарі. Але німецький психіатр Алоіс Альцгеймер зміг сформулювати   причини,  симптоми і перебіг хвороби тільки в 1901 році. Через шість років він опублікував детальне дослідження перебігу хвороби в одного зі своїх пацієнтів. З тих пір в медичному світі це захворювання називають його ім’ям.

         На жаль, останнім часом спостерігається зростаюче і поширене «омолодження» хвороби Альцгеймера, яке діагностується у людей у віці 45-65 років. Крім тих, чиї родичі страждають від хвороби, знаходяться в зоні ризику люди, життя яких не було пов’язане з інтелектуальною роботою та інтелектуальною активністтю, люди з цукровим діабетом і надмірною вагою,

з хронічною гіпоксією, атеросклерозом магістральних артерій голови і деякими іншими захворюваннями.

Як починається хвороба Альцгеймера: Перші симптоми виникають за кілька років до постановки остаточного діагнозу. Ця стадія захворювання називається предеменція. Що свідчить про початок хвороби? Перш за все, це розлад короткочасної пам’яті і труднощі з засвоєнням нової інформації. Також тривожним дзвінком може бути неможливість зосередитися, спланувати свою діяльність, з`являються проблеми з абстрактним і логічним мисленням, забуваються значення деяких слів. Вже на стадії предеменції може виникнути апатія, яка в подальшому супроводжує хворобу. Цей період експерти часто називають м’яким когнітивним зниженням.

Як протікає хвороба: На  зміну предеменції приходить   наступна стадія хвороби Альцгеймера – рання деменція. Зниження пам’яті прогресує, починає з’являтися агнозія – порушення різних видів сприйняття (тактильного, зорового, слухового). Однак при цьому зберігається чутливість свідомості. Часто відзначається порушення мови, сприйняття, виконавчих і рухових функцій. Що стосується подій далекого минулого, очевидних давно сприйнятих фактах,  добре завчених рухових повсякденних функцій, то все це в меншій мірі піддається забуттю в порівнянні з новою інформацією. Словниковий запас на ранній стадії деменції скорочується, знижується швидкість мови, може порушитися координація рухів, ускладнюючи виконання повсякденних побутових дій.

        Потім настає помірна деменція, при якій загострюються перераховані вище симптоми, все частіше порушується координація рухів, губляться навички читання і письма. Пацієнт може виконувати основні побутові функції (перев’язка, виконання гігієнічних процедур і т.д.), але з часом йому знадобиться допомога. Починає порушуватися тривала пам’ять, з’являються поведінкові відхилення, які зазвичай загострюються ввечері: сльозливість, дратівливість, агресія, може навіть з’явитися тяга до бродяжницьтва. Родичі та близькі можуть відчувати стрес, тому розміщення хворих на Альцгеймера в спеціальних закладах часто є вирішенням проблеми.

        Остання стадія захворювання – важка деменція. У цей період пацієнт повністю залежить від зовнішньої допомоги, його мова складається з уривчастих фраз, словниковий запас зведений до мінімуму. Хворий зазвичай апатичний, його м’язова маса виснажується, а всі необхідні дії він вже не може виконувати без сторонньої допомоги, навіть  прийом їжі. Нерухомість в більшості випадків викликає пневмонію і пролежневі виразки, що і є причиною смерті.

Причини синдрому Альцгеймера:

        Вказати однозначно причину захворювання не можливо. На сьогоднішній день існує три гіпотези виникнення хвороби Альцгеймера, кожна з яких має право на існування і по-своєму переконлива.

         При перших ознаках хвороби Альцгеймера слід негайно звернутися до лікаря і кардинально переглянути свій спосіб життя. Відсутність рухової та інтелектуальної активності, спілкування, нестача вітамінів, шкідливі звички (алкоголь, куріння) можуть загострити хворобу і дати поштовх її швидкому розвитку.

Діагностика патології:

         Огляд пацієнта неврологом, розмова з пацієнтом і родичами, що живуть з ним, дуже важливі при діагностиці хвороби Альцгеймера. Вони уточнюють клінічну картину нейропсихологічних скринінгових тестів. В ході їх реалізації  пацієнт запам’ятовує слова, читає, виконує арифметичні дії, копіює зображення.

        Для виявлення захворювання також використовується обладнання для візуалізації SPECT- та PET. Часто призначається аналіз спинномозкової рідини: він показує вміст амилоїдних і тау-білків.

        На даному етапі розвитку медицини розроблено ряд продуктивних підтримуючих терапевтичних процедур для хворих на Альцгеймера. Якщо всі інструкції лікаря чітко дотримані, можна пом’якшити перебіг хвороби і зберегти самостійність повсякденних навичок і ясність пам’яті на роки вперед.

         Таким чином, універсальних ліків від хвороби Альцгеймера немає. Однак можна поліпшити стан пацієнта і полегшити перебіг хвороби. Для цього важливо якомога швидше встановити діагноз і правильно підібрати курс лікування. Робота зі спогадами, виконання інтелектуальних завдань, спілкування – все це може стимулювати мозок і позитивно впливати на психоемоційний стан пацієнта.

Поки що медицина не володіє методиками, які можуть повністю позбавити людину від хвороби Альцгеймера, але поліпшити стан пацієнта і полегшити перебіг хвороби можливо.