Свою історію ця дата веде з 1992 року, коли 5 травня люди з обмеженими можливостями одночасно в 17 європейських країнах провели день боротьби за дотримання рівних прав інвалідів та проти дискримінації людей з фізичними, психічними чи сенсорними обмеженнями. З того часу подібні заходи стали традиційними і також проводяться 5 травня.

Цього дня ми разом з усією світовою спільнотою ще раз переосмислюємо все, що зроблено на підтримку людей з особливими потребами, і консолідуємо наші зусилля задля їх гармонійної інтеграції у сучасне суспільство.

В Україні майже 2 млн. одиноких людей, близько 200 тисяч не здатні себе обслуговувати, 15 тисяч проживає в будинках інтернатах. Їх об’єднує немічність і самотність. Понад два з половиною мільйона людей, які потребують належного ставлення до себе – вони хочуть жити повноцінним життям, вільно пересуватися, не відчувати дискримінації у працевлаштуванні, мати змогу відвідувати бібліотеки, кінотеатри, поліклініки, концерти.

В Україні на сьогодні діють закони «Про основи соціальної захищеності інвалідів», «Про реабілітацію інвалідів України», відповідні укази Президента та постанови Кабінету міністрів, Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями. Постановою Кабіну в 2007 році затверджене «Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда». Наша держава взяла на себе і виконує конкретні зобов’язання щодо матеріального забезпечення інвалідів, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надала ряд пільг, конституційно гарантувала рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства.

Можна від сонця високого сховатися під парасолькою.

Від холоду – біля багаття або в теплій хаті.

Від галасу людського – в полі, де руно буяє молоде.

І лиш від жорстокості, від душевного болю не сховаєшся ніде.

У різних життєвих ситуаціях треба завжди бути гідною людиною, ніколи не втрачати людяності. Мабуть ви і не всі знаєте, що серед людей, які мали вади розвитку з дитинства, чи отримали їх протягом життя, потрапивши у тяжкі життєві ситуації є досить відомі люди.

Лікуються добротою не лише хворі, самотні, ай цілком благополучні, здорові люди, у котрих душа черства і глуха до чужого горя. Що ж таке добро? Добро – це, можливо, якийсь гарний вчинок, який приносить користь не тільки нам, а й оточуючим. Кожен із нас у дитинстві читав казки. У кожній із них були добрі і злі герої, в яких зло було на противагу добру. Але майже в усіх казках перемагало добро, щирість, людяність, вдячність, любов один до одного. І зараз є люди, які вважають своїм обов’язком зробити щось добре іншим. Звичайно, не кожен день проходить так добре, як би хотілося. Інколи у цьому винні інші, а іноді і ми самі. Якби кожен починав свій день із добра, то в країні жилося набагато спокійніше і краще, ніж зараз.  Добрі справи завжди приносять користь, а в першу чергу нам самим.

Поряд із добром стоїть поняття «милосердя». Що ж таке милосердя? Тлумачний словник В. І. Даля говорить. Милосердя – щиросердність, співчуття,готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людині похилого віку, людини, що потрапила в біду.

Милосердя – готовність допомогти, пожертвувати собою заради інших, безкорисливо робити добро. Милосердя – це насамперед та якість, який необхідно всім нам і якого зараз дуже не вистачає. Милосердя часто ототожнюють із вірою в Бога, але це не завжди те саме. Можна допомагати іншим і робити добро й при цьому не вірити в Бога. Можна, навпаки, ходити в церкву тільки тому, що це зараз стало модним, і молитися тільки для того, щоб «забезпечити» собі вічне життя. На жаль, і таке буває. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді – це в характері нашого народу. Доброта, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні і твердь земна не хитається під ногами.

І щоб не сталося в житті у кожного з вас, завжди пам’ятайте, що ви живете на планеті Земля і носите ім’я Людина.

А людина починається з добра. І творити добро – значить бути щасливим. Тож давайте підтримувати людей з обмеженими можливостями кожного дня і кожну хвилину!