Щорічно, починаючи з 2005 року 16 листопада, відзначається Міжнародний день боротьби з анорексією — захворюванням, при якому людина може довести себе до крайнього ступеня виснаження або смерті через невдоволення своєю вагою та зовнішнім виглядом.

Свято, перш за все, фокусується на прийнятті свого тіла та здоровому способі життя з акцентом на здоров’я у будь-якій вазі.

        Анорексія – хвороба не тільки тіла, а й психіки, полягає у повній відсутності апетиту при об’єктивній потребі організму в харчуванні.

Люди, які страждають на анорексію, часто заперечують хворобу і не визнають недостатність харчування. Анорексія дуже небезпечна тим, що, за рахунок обмеження кількості поживних речовин, що надходять в організм, вона негативно впливає на всі органи та системи. Зневоднення організму призводить до погіршення загального самопочуття, сухої шкіри, ламкого волосся і нігтів, проблем з нирками (ниркова недостатність). Наслідок захворювання – порушення менструального циклу, м’язові спазми, аритмія. У важких випадках – незворотні зміни в організмі та летальний кінець. Причому більше половини смертних випадків є наслідком самогубства, а причиною природної смерті анорексика в основному стає серцева недостатність внаслідок загального виснаження організму.

       Існує два типи анорексії: обмежувальна, коли вага регулюється відмовою від їжі та зниженням її калорійності та очисна, при якій вага регулюється викликанням блювання після їди. Остання набагато небезпечніша і руйнівніша для здоров’я, смертність від неї вища, у тому числі через суїцид.

Очищувальну анорексію часто діагностують як булімію. Це зовсім різні розлади, які потребують різного підходу до лікування.

         Особливо небезпечною ознакою є зниження маси тіла нижче нормальних значень, що призводить до виснаження органів та систем організму, тяжких хвороб.

       Індекс маси тіла – це співвідношення зросту та ваги людини. Визначити його дуже просто. Потрібно показник маси тіла в кілограмах розділити на зведений у квадрат показник зросту  в метрах. Норма 18,5-25 кг/м2. Показник нижче цих значень свідчить про недостатнє харчування та необхідність звернутися до лікаря.

     Розлади харчової поведінки супроводжуються зниженням чи відсутністю критики до власного стану. Хворі на анорексію або булімію повністю заперечують свою хворобу, а при спілкуванні з близькими стають вкрай потайливими і замкнутими.

        Основним завданням родичів є раннє спонукання звернення людини з подібними проявами до фахівця. Впоратися самотужки в більшості випадків неможливо, а відкладення зустрічі з лікарем призводить до погіршення ситуації та розвитку важких супутніх

захворювань.Смертність від анорексії у 12-15 разів вища, ніж смертність від будь-яких інших причин, для жінок віком від 15 до 24 років.

         Такі стани вимагають тривалого та комплексного лікування під обов’язковим наглядом дієтолога та психотерапевта. Лікування від анорексії можливе, хоч і займає тривалий час (від 1 до 5 років).

Присвятіть день тому, щоб забути свою вагу, припинити нескінченні підрахунки калорій і просто полюбити своє тіло таким, яким воно є.