Сьогодні, у роковини загибелі лікаря-хірурга та капітана медичної служби Артура Володимировича Пономаря, у Запоріжжі біля меморіальної дошки на будинку, де він мешкав, зібралися його дружина, близькі та колеги, щоб покласти квіти й вшанувати пам’ять. Через нічний обстріл міста та безпекову ситуацію не всі змогли бути присутніми.

Артур Пономар понад три десятиліття присвятив медицині, багато років працював лікарем-хірургом у КНП «Міська лікарня №9» ЗМР, рятуючи пацієнтів у мирному житті, а з початком війни – поранених бійців на передовій. Він двічі ставав на захист України – у 2015–2016 роках і з перших днів повномасштабного вторгнення. Загинув 8 січня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Про свого друга й побратима згадує лікар, ветеран російсько-української війни, колега, завідувач хірургічного відділення №1 поліклініки КНП «Міська лікарня №9» ЗМР Ігор Володимирович Григор’єв:

«Артур був людиною принципу й честі. Справжній лікар і справжній воїн. Він ніколи не вагався – ні в операційній, ні на війні. Для мене він не просто колега, а близький друг. Таких людей дуже мало, і про них потрібно пам’ятати».

Меморіальна дошка на будинку – це знак нашої спільної пам’яті й вдячності людині, яка до останнього залишалася вірною своєму покликанню – рятувати життя.

Колектив КНП «Міська лікарня №9» ЗМР схиляє голови у скорботі та з вдячністю згадує свого колегу. Вічна й світла пам’ять Артуру Володимировичу Пономарю.