За даними медичних та ветеринарних служб, в Україні протягом останніх років зберігається напружена епізоотична ситуація щодо сказу. Кількість випадків захворювання серед тварин залишається високою, зокрема серед диких тварин та невакцинованих домашніх собак і котів.

На жаль, у воєнний період в Україні фіксуються й поодинокі смертельні випадки сказу серед людей. Такі трагедії, як правило, пов’язані з укусами або контактом із домашніми тваринами, які не були щеплені, та несвоєчасним зверненням за медичною допомогою.

«Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом. Якщо людина вчасно не отримає відповідної медичної допомоги після потенційного інфікування, збудник може викликати захворювання головного мозку, що у 100% випадків призведе до смерті», – розповідає лікарка-інфекціоністка відділу інфекційного контролю КНП «Міська лікарня №9» ЗМР Наталія Олегівна Фоміна.

Джерелом збудника є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною. Людей, з – поміж свійської фауни, найчастіше інфікують коти та собаки. Велика рогата худоба та коні також можуть хворіти на сказ. А в дикій природі людей найчастіше інфікують – лисиці та вовки, менший відсоток припадає на їжаків, гризунів та кажанів.

Хворі на сказ тварини можуть поводитися дивно. Деякі стають агресивними та намагаються вкусити вас чи інших тварин, в них може спостерігатися інтенсивна слинотеча. Інші тварини, навпаки, стають боязкими або сором’язливими, рухаються повільно, дозволяють вам наблизитися до них. Оскільки, дикі тварини зазвичай себе так не ведуть, контакту з ними допускати не можна.

За словами Наталії Фоміної, людина заражається сказом від інфікованої тварини через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки (за даними ВООЗ, у 99% випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції були собаки).

Інкубаційний період при сказі триває від 10 діб до 1 року і залежить від:
– місця, кількості й глибини укусів або пошкоджень (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
– кількості й активності вірусу, що потрапив до рани;
– віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Захворювання триває 4 – 10 діб.

«Початковими симптомами сказу є підвищення температури тіла та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці укусу (рубця)», – каже лікарка-інфекціоністка вищої категорії.

В процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку, що проявляється гіперактивністю, болючими спазмами глотки і гортані, острахом води (гідрофобією) та інколи аерофобією (острахом протягів або свіжого повітря, виникають тонічні та клонічні судоми інших груп м’язів, можуть з’являтися слухові й зорові галюцинації. З часом хворий слабне, судоми зменшуються, з’являється слинотеча, зневоднення, м’язи поступово паралізуються. Повільно розвивається кома. Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.

«Ліків проти сказу не існує! Єдиний спосіб запобігти розвитку хвороби — це якомога швидше отримати вакцинацію, котра проводиться у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. Протипоказів для екстреної вакцинації немає»,- додає Наталія Фоміна.

Перша медична допомога після отримання пошкодження, у ситуації, коли лікар недоступний, містить ретельне промивання рани протягом щонайменше 15 хвилин теплою водою з милом та обробку країв рани 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накладання асептичної повʼязки. Після цього у найкоротші терміни ви маєте звернутися за медичної допомогою!

Сказ можна профілактувати!

Регулярно вакцинуйте свійських та домашніх тварин, уникайте контактів із потенційно небезпечними тваринами, стережіться безпритульних, а тим більше диких тварин, які не бояться самі до вас підійти, постійно пояснюйте дітям про небезпеку контактів із такими тваринами. При зміні поведінки домашніх тварин – звертайтесь за допомогою до працівників ветеринарної медицини.

Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання, на жаль, може коштувати життя!