СНІД – це найважча стадія ВІЛ-інфекції, коли імунітет людини руйнується вірусом. В ураженому організмі можуть виникати різні онкологічні та інфекційні захворювання. Провокує такий стан ВІЛ-інфекція – захворювання, яке розвивається у людини після інфікування вірусом імунодефіциту людини.
Як швидко у людей, заражених ВІЛ, розвивається СНІД? Цей період може бути різним у різних людей. Від зараження ВІЛ до захворювання на СНІД може пройти 10–15 років, іноді ще більше, іноді — менше. Антиретровірусна терапія дозволяє запобігти переходу в стадію СНІДу, знижуючи вірусне навантаження на інфікований організм.
Вірус імунодефіциту людини передається через кров, статевим шляхом та від матері дитині, якщо під час вагітності вона не приймала терапію. Не варто боятися потисків рук, поцілунків і місць загального користування, – так ВІЛ-інфекція не зможе вразити організм здорової людини! ВІЛ не передається респіраторно та від свійських тварин.
Профілактика ВІЛ-СНІДу включає безпечні статеві контакти (використання презервативів, уникнення випадкових контактів), використання стерильних інструментів для маніпуляцій (татуювання, пірсинг, ін’єкції) та спільних голок, а також доконтактну (PrEP) і постконтактну (ПКП) профілактику. Важливо також регулярно проходити тестування на ВІЛ, щоб знати свій статус.
Пам’ятайте! Вживання наркотичних речовин та інших психоактивних препаратів, що вводяться внутрішньовенно, є основним фактором ризику зараження ВІЛ-інфекцією.
Незважаючи на те, що при зараженні ВІЛ часто не спостерігається жодних симптомів, інфікована людина сама стає заразною і може передавати вірус іншим людям. Чи можна відрізнити носія ВІЛ-інфекції за зовнішніми ознаками? Особливих відмінностей немає. Заражена людина чи ні можна визначити лише за допомогою лабораторного дослідження та за допомогою тесту на ВІЛ.
Що робити, якщо тест на ВІЛ таки підтвердився? При позитивному аналізі на ВІЛ необхідно звернутися до центру СНІД для дообстеження та уточнення діагнозу. Своєчасно розпочате лікування запобігає розвитку імунодефіциту та вторинних захворювань, зберігає якість життя. Завдяки терапії тривалість життя пацієнта з ВІЛ-інфекцією не відрізняється від звичайної тривалості життя людей без ВІЛ-інфекції, проте повністю позбавити організм вірусу імунодефіциту неможливо. Пошуки нових методів лікування продовжуються. Немає сумнівів, що незабаром з’явиться ще більше лікарських засобів, ефективних у боротьбі із цією інфекцією.
