СНІД – смертельна хвороба, котра забрала життя багатьох людей: через стигматизацію, відсутність методів лікування, знань та необхідних ліків.

«Захворіти на ВІЛ – інфекцію може людина у будь-якому віці і навіть якщо їй далеко за 50 або 60 років і навіть 70. Це помилка людей старшого віку, які вважають, що на ВІЛ – на інфекцію хворіє лише молодь, соціально неблагополучні громадяни або представники ключових груп населення», – розповідає лікарка-інфекціоністка КНП “Міська лікарня №9” ЗМР Галина Миколаївна Горошко.

ВІЛ може міститися практично у всіх біологічних рідинах організму, проте достатня для зараження кількість вірусу присутня тільки в крові, спермі, вагінальному секреті, переднасіннєвій рідині, лімфі та грудному молоці. Зараження може статися при попаданні цих біосередовищ безпосередньо в кровотік людини, а також на пошкоджені слизові оболонки та шкіру. ВІЛ є нестійким поза середовищем організму, майже моментально гине при температурі вище 56°С.

За словами Галини Горошко, більшість симптомів у людини, інфікованої ВІЛ, викликані бактеріальними, вірусними, грибковими або паразитичними інфекціями, які не розвиваються в осіб із повноцінною імунною системою та вражають практично всі системи органів. ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД мають підвищений рівень онкологічних захворювань, системні симптоми інфекцій – лихоманка, підвищене потовиділення ночами, опухання залоз, озноб, слабкість та втрата ваги.

«Ліків, що остаточно позбавляли б вірусу, наразі немає. Але лікарі мають широкий спектр лікарських засобів, що стримують вірус. При своєчасному старті терапії досягається повноцінний контроль над захворюванням та інфікована ВІЛ людина може прожити довге життя і померти природною смертю дотримуючись здорового способу життя. До ВІЛ-інфекції слід ставитися як до хронічного захворювання, яке добре контролюється терапією», – каже лікарка-інфекціоністка.

Проблема ВІЛ у тому, що зараження зазвичай відбувається непомітно або виявлятиметься під маскою банальних інфекцій: ГРВІ, ангіни, висипи. Вірус може приховано бути присутнім в організмі роками, ніяк не проявляючи себе. Єдиний спосіб визначити ВІЛ – тестування на наявність антитіл. Однак між зараженням та появою антитіл завжди є період від двох тижнів до пів року, коли вірус в організмі є, але антитіл ще немає. Тому ВІЛ-тести краще проходити двічі з інтервалом 3-6 місяців.

Кожен може опинитися у ситуації, пов’язані з ризиком інфікування. Якщо вийшло так, що через обставини з’явилася ймовірність зараження вірусом імунодефіциту, слід звернутися за медичною допомогою, пройти тест на ВІЛ. Обстежитись можна як за призначенням лікаря, так і анонімно. У будь-якому випадку Ви можете бути впевнені у конфіденційності Вашого бажання обстежитись та у нерозголошенні його результатів.

Як запобігти проникненню вірусу в організм:
– уникайте безладних статевих зв’язків;
– при статевому контакті завжди користуйтесь презервативом високої якості;
– не користуйтесь загальними голками, чорнильницями при татуюванні;
– користуйтеся лише разовими голками та шприцами;
– при попаданні інфікованої крові, сперми, піхвового вмісту на травмовані ділянки слизових або шкіри негайно промийте проточною водою з милом, обробіть рану та зверніться до лікаря;
– ведіть здоровий спосіб життя. Не вживайте алкоголь та наркотики! Вони знижують критичну оцінку, що може спричинити ризиковану поведінку.

Будь ласка, бережіть себе та пам’ятайте, що способи профілактики ВІЛ дуже прості, обстеження на ВІЛ доступне, а зберегти здоров’я на фоні ВІЛ-інфекції можна за допомогою лікарів-інфекціоністів та спеціальних антиретровірусних препаратів.

Отримати консультативну й лікувально-діагностичну допомогу лікаря-інфекціоніста пацієнти можуть у кабінеті інфекційних захворювань КНП «Міська лікарня №9» ЗМР.