Лімфомами називають цілу групу злоякісних пухлин, що вражають лімфатичну систему людини, і що характеризуються збільшенням лімфатичних вузлів або ураженням різних внутрішніх органів, де відбувається безконтрольне накопичення «пухлинних» лімфоцитів.

«Причина виникнення захворювання на сьогоднішній день залишається невідомою. Відомо, що грають роль шкідливі фактори зовнішнього середовища (агресивні хімічні речовини), деякі вірусні інфекції (Епштейна-Барра, цитомегаловірус, гепатит В, С), генетична схильність. До групи ризику також входять люди, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання», – розповідає завідувачка хірургічним відділенням №1 (поліклініки) КНП «Міська лікарня №9» ЗМР Софія Йосипівна Ведмедь.

Суть хвороби:
Лімфатична система складається з лімфатичних судин і вузлів, по яких циркулює лімфа. Лімфоцити – клітини лімфатичної системи, що забезпечують імунний захист від бактерій і вірусів. Їх вироблення проходить в кістковому мозку, а потім вони переміщаються і «живуть» у лімфатичних вузлах, селезінці, вилочковій залозі та інших органах і тканинах. Отже, як і будь-яка інша злоякісна пухлина, лімфома викликана «поломкою» у клітинах, які починають неправильно зростати і безконтрольно розмножуватися. В результаті цього порушуються функції лімфатичної системи й виникають симптоми захворювання.

«На відміну від пухлин в органах, коли їх можна видалити, лімфома – необмежений, а поширений процес, тому що лімфатична тканина розташована в організмі повсюдно, в усіх ділянках тіла, поблизу всіх органів. З іншого боку, лімфатична тканина виконує найважливішу захисну функцію, знешкоджуючи інфекційних і токсичних агентів, котрі потрапили в організм, а значить, її захворювання призводить до тяжких розладів і ослаблення здоров’я людини», – відзначає лікарка-онкологиня вищої категорії із 50-річним стажем роботи Софія Йосипівна Ведмедь.

Симптоми, які допоможуть запідозрити лімфому самостійно – це збільшення розмірів лімфатичних вузлів: шийних, пахвових, пахових і ін.
Неспецифічні симптоми:
– невмотивована слабкість;
– рясна пітливість вночі;
– свербіж шкіри;
– підвищ樂威壯
ена температура без ознак інфекційного захворювання;
– втрата маси тіла (більше 10% за півроку);
– тяжкість в області селезінки і печінки.

Діагностика:
– лабораторна діагностика: загальний аналіз крові (збільшення ШОЕ, підвищення кількості лейкоцитів, ліфоцитів), біохімічний аналіз крові (підвищення ЛДГ);
– інструментальна діагностика:
– біопсія лімфатичного вузла;
– УЗД;
– Р-графія, комп’ютерна томографія, МРТ;
– позитронно-емісійна томографія.

Лікування лімфом:
Лімфоми класифікуються у залежності від стадії (всього 4 стадії).
При цьому, виділяють уповільнені лімфоми, які вимагають тільки спостереження і агресивні лімфоми (у цьому випадку необхідне активне своєчасне лікування!).

При виявленні цього захворювання на ранній стадії воно піддається лікуванню у 80% випадків. Важливо! Чим більш рання стадія, на якій поставлено діагноз, тим ефективніша терапія і тим сприятливіший прогноз щодо одужання і тривалості життя.

Слід пам’ятати, що дане захворювання може виникати у людей будь-якого віку (дорослих і дітей), статі, і расової належності та не залежить від соціального статусу. Втім, лімфома – не вирок!