Ви зараз переглядаєте 17 жовтня – Всесвітній День донорства та трансплантації органів

17 жовтня – Всесвітній День донорства та трансплантації органів

  • Автор запису:
  • Категорія запису:Новини

Аби вшанувати пам’ять донорів органів та поширити інформацію про цінність донорства органів, мотивувати більше людей зареєструватися як донори органів, щороку, 17 жовтня, проводиться Всесвітній День донорства та трансплантації органів.

Трансплантація органів – пересадка органів (частини органу) та (або) тканин (частини тканини) на інше місце в організмі або в інший організм. Трансплантація органів може бути необхідною будь-якій людині, як дорослій, так і дитині, адже від втрати здоров’я не застрахований ніхто! Багато захворювань можуть призвести до того, що орган людини перестає функціонувати й виникає необхідність його пересадки.

У той час як у розвинених країнах світу трансплантація органів є стандартом лікування при багатьох захворюваннях, вітчизняна органна трансплантація ще проходить певні етапи розвитку. Донедавна українська галузь трансплантології переживала не найкращі часи. За часів незалежності, до 2019 року в Україні було проведено лише 8 операцій з трансплантації серця. При тому, що потреба таких операцій у сотні разів більша.

У 2019 році Верховна Рада ухвалила закон про трансплантацію, котрий розблокував пересадку органів. Парламент дозволив за життя давати згоду на донорство, або ж це після смерті можуть зробити рідні. Запрацювала Єдина державна інформаційна система трансплантацій, де збирається інформація про сумісність донора-реципієнта. Міністерство охорони здоров’я та Уряд запровадили Пілотний проєкт з трансплантації, згідно з котрим пацієнти, яким потрібна трансплантація, самі обирають заклад, в котрому хочуть провести пересадку того чи іншого органу, а усі медичні послуги з трансплантації оплачуватимуться державою.

Пересадженню підлягають майже всі органи або тканини, і у ЗМІ регулярно висвітлюються успіхи трансплантології. Сучасні методи трансплантації та дослідження, що проводяться по всьому світу, дають практично невичерпні можливості для пересадки органів і тканин, особливо у разі трансплантації від живих донорів. Такі операції найчастіше відбуваються між членами однієї сім’ї. Основні переваги даного підходу – це зниження часу очікування, здатність планувати операції з пересадки (а не здійснювати їх екстреним порядком) та досягнення більш якісних результатів.

Донорство органів та тканин можливе за життя і після смерті. За життя дана особа може, за суворо обумовлених обставин, виступити донором частин тіла для пересадки – наприклад, нирки або частини печінки, або легені, або клітин кісткового мозку, або клітин конкретних органів, а також шкіри, хрящової тканини тощо. Після смерті можливості для донорства значно ширші: дар серця, печінки, обох легень, рогівки, підшлункової залози, кісток… проте донорство можливе лише за мінімальної затримки, тобто відразу після реєстрації та підтвердження факту смерті лікарем. Вікових обмежень немає, достатньо, щоб орган або тканина, що підлягає забору, були здоровими. Однак у разі неповнолітніх згоду на донорство можуть дати лише батьки, після задоволення особливих критеріїв щодо дотримання прав неповнолітніх.

Забір органів провадиться тільки після того, як лікар у встановленому законом порядку констатував смерть мозку. Допускається штучна підтримка діяльності органів (штучна вентиляція легень та перфузія).

Як першорядний захід необхідно спрямувати максимум зусиль на зниження потреби у трансплантаціях: профілактику захворювань, які можуть призвести до необхідності пересадки органів та запобігання прогресу хронічних захворювань до термінальних стадій. Інакше жодні заходи не дозволять забезпечити всіх, хто потребує донорських органів.

Донорство органу може бути одним із найблагородніших способів дати комусь нове життя. Усі великі світові релігії не мають нічого проти безоплатного донорства і трансплантації органів. Сама по собі ідея віддати свій орган, щоб ближньому було збережено життя, є шляхетною метою, близькою за своїм духом більшості світових віросповідань!

Велика вдячність кожному, хто стоїть у джерел відродження трансплантації в Україні й на сьогодні залучений у непростому процесі побудови та розвитку системи трансплантології у державі: завдяки вашому ентузіазму та відданості справі відтепер українці можуть отримати шанс на життя!

Також в цей день слід віддати шану та подякувати донорам та їхнім сім’ям!