Епілепсія досі оточена безліччю міфів. Це можна зрозуміти: вид хворого на момент нападу лякає людей. До епілептиків ставляться як до душевнохворих – зі страхом та зневагою. Але це захворювання не впливає ні на психіку, ні інтелект. Більше того, талановитих та знаменитих людей серед епілептиків, справді, дуже багато.
Епілепсія – це неінфекційне хронічне захворювання мозку, яке супроводжується судомними нападами та є одним із найстаріших відомих медицині станів, наприклад, про неї знали ще в Стародавньому Римі та Стародавній Греції, щоправда, напади тоді пояснювалися божественним втручанням. При цьому у нас епілепсію здавна називали падучою хворобою. В Україні на цю недугу хворіють понад 100 тисяч людей.
Епілепсія – не заразна хвороба. Це не спадкова патологія. Тільки у 8 випадків зі 100 хвороба передається від батька до дитини. На епілепсію можна захворіти в будь-якому віці. Як правило, хвороба проявляється у дитинстві, але в літньому віці ризик збільшується.
Причиною недуги можуть стати черепно-мозкові травми, захворювання головного мозку, рубці, кісти.
Епілептичні напади (припадки) зазвичай можуть тривати від 10-15 секунд до 1 хвилини. Під час нападу відбуваються мимовільні судоми по всьому тілу або тільки в якихось його частинах, часто при цьому хворі непритомніють, мозок перестає контролювати функції кишечника та сечового міхура, а також контролювати рух м’язів.
Крім того, органи під час нападів можуть зазнавати кисневого голодування, що може призводити до різних порушень здоров’я. Під час нападів епілепсії хворі можуть падати і отримувати травми, можуть загрожувати оточуючим через свої мимовільні дії, а також – померти, якщо напад стався, наприклад, поблизу водойми або у ванній, або на великій висоті.
Спровокувати напади можуть різні фактори. При епілепсії напад стається несподівано як для самого хворого, так і для оточуючих. Судоми можуть розпочатись у будь-якому місці, наприклад, на роботі, у транспорті, торговому центрі. Від дій тих, хто опинився поряд, залежить безпека людини під час епілептичного нападу.
Як допомогтилюдиніпід час нападу:
– Не утримуйтепацієнта, намагаючисьзупинитисудоми – цемарно.
– Не чіпайте та не переміщуйтейого, якщо для цьогонемаєнеобхідності.
– Не намагайтесязафіксуватиязик. Аджеязик – цем‘яз, під час судом він буде у станіскорочення, тому немаєнебезпекищовінзакриєдихальні шляхи, а після судом якщопокластилюдину у відновнеположення (на бік), то силою тяжіннявін займе звичнеположення і не перекриватимедихальні шляхи;
– Не вартонамагатисярозімкнутищелепи у пацієнта та намагатисявставлятийомутвердіпредмети в рот, силоміцьвливатирідинучи будь-якілікилюдиніпід час судом.
– Пацієнта треба укласти на плоску та м’якуповерхню, тому що в іншомувипадкууникнути травм та синців не вдасться.
– Знятивсіпредметиодягу, щостягують.
– Повернути голову людиниубік.
– Забративідпацієнтавсіпредмети, якимивінмимоволіможезавдатисобішкоди (будь-якігострі та ріжучіпредмети).Викличтешвидкуякщо: припадок триває більше 7 хвилин, розпочався у дитини або вагітної, спостерігається підвищення температури або якщо при падінні людина отримала травми, якщо судоми почалися у незнайомої людини і ви не знаєте, чи пов’язано це з епілепсією.
Напад зазвичай закінчується сам собою через хвилину- дві.
Суспільство відноситься до хворих на епілепсію зі страхом і нерозумінням, а також стигматизує їх. Наприклад, часто люди з епілепсією піддаються дискримінації і, зіштовхуються з перешкодами за бажання отримати ті чи інші професії або ж загалом працевлаштуватися. А ще в деяких країнах у різний час існували заборони для людей з епілепсією на відвідування різних громадських та розважальних закладів.
Епілептики приховують свій діагноз від оточуючих, боячись дискримінації при прийомі на роботу та настороженого відношення з боку оточуючих. При цьому епілепсія – одне з небагатьох хронічних захворювань, при якому досягнення стійкої ремісії можливе: люди навчаються, працюють, створюють сім’ї та народжують здорових дітей, ведуть нормальне повноцінне життя. Сучасні препарати дозволяють у 70% випадків повністю звільнити людину від нападів, вони ефективні та малотоксичні, не впливають на психіку та настрій.
Люди з ремісією епілепсії зазвичай можуть водити машину, викладати, грати в театрі та кіно, працювати, але слід відмовитися від потенційно небезпечних робіт (з електрикою, складними механізмами, відкритим полум`ям), і зустрічаються у всіх сферах життя та на всіх рівнях бізнесу, державних посадах та творчих професій. Ми не завжди знаємо про них, тому що багато людей, навіть сьогодні, не говорять про епілепсію, побоюючись того, що інші про це подумають.
Життя з епілепсією вимагає від пацієнта серйозного самоконтролю.
На щастя, з більшістю подразників, які провокують напади, можна впоратися чи уникнути їх.
А при правильній соціалізації та лікуванні, життя людини з епілепсією нічим не буде відрізнятися від життя здорових людей.
Про присутність патології і способи надання допомоги під час нападів повинні знати родичі,друзі, колеги, знайомі щоб вчасно прийти на допомогу.
Пам’ятайте, що знання правил надання першої допомоги при нападі епілепсії допоможе врятувати чиєсь життя!