Вы сейчас просматриваете Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією

Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією

 Ця дата включена до календаря Всесвітніх днів здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я з ініціативи Всесвітньої ліги боротьби з гіпертонією. Підвищений артеріальний тиск або артеріальна гіпертонія – найгрізніший фактор розвитку інфаркту міокарда та мозкового ішемічного інсульту. З причини відсутності явних симптомів при артеріальній гіпертонії  її називають «тихий вбивця». За даними статистики, близько 45% хворих не знають, що вони мають високі цифри артеріального тиску.  

        Виявити гіпертонію можна лише при досить регулярному вимірюванні  артеріального тиску з допомогою тонометра не тільки за поганого самопочуття, але й за відсутності скарг.

        Кожна доросла людина, живучи в суспільстві, повинна знати показники свого артеріального тиску, вміти вимірювати і контролювати його. Достовірні результати при вимірюванні АТ можуть бути отримані при дотриманні основних правил щодо не тільки приладу для вимірювання АТ, але також і самого пацієнта та навколишнього середовища.

Правила вимірюванняартеріальноготиску:

  • вимірювати АТ бажано 2 рази на день в один і той же час (вранці та ввечері) не менше ніж через 30 хв. після фізичної напруги, куріння, їди, вживання чаю або кави;
  • вимірювати АТ рекомендується сидячи у зручній позі; рука на столі і на рівні серця; манжета накладається на плече, нижній край її на 2 см вище за ліктьовий згин; слід вимірювати АТ послідовно 2-3 рази з інтервалами 1-2 хвилини після повного стравлювання повітря з манжети; середнє значення двох або трьох вимірювань, виконаних на одній руці, точніше відображає рівень АТ, ніж одноразовий вимір; результати виміру АТ доцільно записувати в особистий щоденник.

         Рівень артеріального тиску не повинен перевищувати 140/90 мм рт. ст. у будь-якому віці (АТ – 120/80 мм рт. ст. – оптимально для будь-якого віку). При стійкому АТ вище 150 мм рт. ст. інсульти виникають у 3 рази частіше, а інфаркти – у 2,5 рази частіше, ніж за нормального артеріального тиску.

        Стабільне підвищення артеріального тиску вперше може бути виявлено у будь-якому віці. У літніх людей виявляється набагато частіше, ніж у молодих людей. У осіб 20-30 років підвищений артеріальний тиск виявляють у кожної десятої людини, у осіб 40-50 років — у кожної п’ятої, серед людей старше 60 років двоє з трьох мають підвищений артеріальний тиск.

        Артеріальний тиск частіше підвищується у людей, що зловживають солоною, жирною їжею, алкоголем, при стресових ситуаціях, підвищенні рівня холестерину, курінні, низької фізичної активності, обтяженої спадковості:

  • особи з підвищеним тиском вживають з їжею в 3 рази більше кухонної солі, ніж люди з нормальним тиском; 
  • сигарета, що викурюється, може викликати підйом артеріального тиску на 10-30 мм рт. ст.
  • тиск зростає зі збільшенням маси тіла. Зайвий кілограм збільшує тиск на 1-3 мм рт. ст.;
  • багато людей схильні до стресових впливів у повсякденному житті, на роботі, в сім’ї. Ці фактори сприяють підвищенню артеріального тиску, переходу хвороби у тяжку форму;
  • до підвищення артеріального тиску може спричинити високий рівень холестерину крові (більше 5,0 ммоль/л);
  • у осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя, ризик розвитку артеріальної гіпертонії на 20-50% вищий, ніж у тих, хто займається фізичною активністю не менше ніж 30 хвилин на день (не менше 150 хв. на тиждень);
  • ризик розвитку ускладнень артеріальної гіпертонії суттєво підвищується, якщо у родичів жіночої статі (мати, рідні сестри та ін) інфаркти та інсульти були у віці до 65 років, а у родичів чоловічої статі (батько, рідні брати) у віці до 55 років.

    Для населення, що входить до групи ризику розвитку артеріальної гіпертонії, необхідно рекомендувати прості та ефективні заходи, спрямовані на зміну поведінки та способу життя:

  • нормалізація маси тіла (бажано до досягнення індексу маси тіла < 25 кг/м2) за рахунок зменшення загальної калорійності їжі та підвищення рівня фізичної активності;
  • щоденні динамічні аеробні фізичні навантаження протягом 30-60 хвилин або більше (наприклад, прогулянки швидким кроком, катання на лижах, велосипеді або плавання тощо);
  • обмеження споживання кухонної солі (до 5 г на добу). Зменшення використання солі при приготуванні їжі або виключення продуктів, що мають підвищений вміст солі (соління, гастрономічні продукти – копченості, сосиски, ковбаси, м’ясо в паніровці, консерви, чіпси);
  • доцільно включати в раціон харчування продукти багаті на кальцій (молочні продукти з низьким вмістом жиру), калієм, магнієм, мікроелементами, вітамінами, харчовими волокнами (овочі, фрукти, зелень, цільнозернові продукти), горіхи; обмежити вживання продуктів, що містять тваринні жири, виключити трансжири (кондитерські вироби фабричного виробництва, маргарин, спреди, майонез, продукти фаст-фуд), а також солодкі газовані напої;
  • обмеження прийому алкоголю (<30 г на добу для чоловіків та 20 г для жінок у перерахунку на чистий алкоголь).
  • припинення куріння – один із найефективніших способів зниження загального ризику серцево-судинних захворювань.

Візьмітьтискпід контроль!

Ви можете вберегти себе відризикувиникненняартеріальноїгіпертензії. Будьте уважні до свогосамопочуття, звернітьувагу на вашспосібжиття.

Будьте здорові!