Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що проявляється нападами задишки, які часто супроводжуються кашлем і можуть переростати в напади ядухи. Це відбувається через те, що дихальні шляхи надмірно реагують на різні подразники. У відповідь роздратування вони звужуються і виробляють велику кількість слизу, що порушує нормальний потік повітря при диханні.
До факторів ризику, що сприяють розвиток бронхіальної астми, відносять спадкову схильність: ризик досягає 30%, якщо хворіє один із батьків, і 75% при хворобі обох.
Крім цього, мають значення професійні фактори: дрібні пилові частки, хімічні сполуки, пари. Сприяє розвитку захворювання ще несприятлива екологія, надмірне використання миючих засобів, аерозолів, куріння, інфекції, хронічні захворювання дихальних шляхів, а також будь-яка форма алергії.
У більшості випадків хворі на астму чутливі до певних подразників – тригерів, які провокують загострення та напади задухи. До ним відносяться: пилок рослин, шерсть тварин, пір’я птахів, тютюновий дим, деякі лікарські препарати, різні хімічні агенти, атмосферні забруднення, харчові продукти, стрес, фізичні навантаження та багато іншого. Запобігання тригерам дозволяє уникнути загострення захворювання.
Профілактика бронхіальної астми включає такі заходи: уникнення факторів ризику, адекватне фізичне навантаження, попередження розвитку алергії та хронічних хвороб дихальних шляхів (наприклад, хронічного бронхіту), відмова від куріння, загартовування з раннього дитинства, раннє виявлення діатезу.
Також необхідно суворе дотримання протипоказань при проведенні профілактичних щеплень, дотримання санітарно-гігієнічних правил, раціональне харчування, виключення з раціону сильних харчових алергенів, контроль ваги з метою запобігання появі надлишкової маси тіла та ожиріння, а також грудне вигодовування новонародженого.
Фахівці попереджають: бронхіальна астма значно знижує якість життя людини, особливо у разі неадекватного лікування, і може призвести до інвалідизації та передчасної смерті від ускладнень.
Правильне і своєчасне лікування дозволяє людині жити повноцінним життям. Астму не можна вилікувати, але завдяки належним діагностиці та лікуванню (зокрема, застосуванню інгаляційних кортикостероїдів) хворобу можна контролювати. Контроль над астмою означає, що у пацієнтів відсутні симптоми захворювання або вони мінімальні, немає необхідності в обмеженні повсякденної активності, відсутня потреба у препаратах невідкладної допомоги,а частота загострень вкрай низька. Щоб контролювати астму і попереджати напади, потрібно уникати факторів, що викликають напади, показуватися лікареві двічі чи тричі на рік, приймати швидкодіючі та профілактичні протиастматичні засоби.
Щоб знизити ризик загострення астми пацієнти повинні виконувати всі запропоновані лікарем рекомендації, проводити базисну (протизапальну) терапію, а також своєчасно використовувати препарати невідкладної допомоги (для полегшення симптомів). Незважаючи на те, що астму не можна вилікувати, правильне лікування астми дозволяє скоротити ризик загострень та госпіталізацій, запобігти ускладненням та домогтися контролю над хворобою.
Бронхіальна астма є серйозним хронічним захворюванням, тому лікар повинен призначати курс лікування. Раннє лікування призводить до стійкої ремісії, а прийом базових препаратів уповільнює прогрес хвороби. В Україні ліки від бронхіальної астми хворі одержують за програмою «Доступні ліки».
З астмою можнажити, а якістьжиттязалежитьвідВашоїуваги до себе.
Будьте здорові!
