У більшості випадків слово «інвалід» не прийнято часто використовувати, оскільки воно передбачає відсутність тактики по відношенню до людини, яка також хоче бути рівноправним членом суспільства. Замість слова «інвалід» заведено говорити «люди з обмеженими можливостями».
Третього грудня у всьому світі проводяться спеціальні заходи, які не дозволяють забути про проблеми людей з обмеженими можливостями. Проте основна мета цього свята не викликати жалість до цих людей, а навпаки нагадати, що інваліди перебувають нарівні з усіма членами суспільства. При цьому не слід забувати, що людям з обмеженими можливостями потрібний соціальний захист та допомога.
Звичайним людям важко собі уявити, як живеться тим, кого природа чи випадок обділили здоров’ям, тим, кого ми зазвичай називаємо інвалідами. Адже кожна сьома людина, яка живе сьогодні на планеті, є такою. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі налічується понад 1 млрд. осіб, які мають ту чи іншу форму інвалідності — це 15% населення Землі, або кожна сьома людина.
Людина з обмеженими можливостями, тим часом, не втрачає ні властивого нашому виду інтелекту, ні звичайних людських бажань та прагнень.
Інваліди особливо вразливі до дефіциту медико-санітарних послуг. Залежно від групи та навколишнього середовища інваліди можуть бути більш уразливими перед вторинними порушеннями здоров’я, супутніми станами, віковими порушеннями, ризикованими для здоров’я формами поведінки та вищими показниками передчасної смерті.
Побічні порушення здоров’я відбуваються на додаток до первинного порушення здоров’я (і у зв’язку з ним). Вони передбачувані і тому запобіжні. Приклади включають виразки, інфекції сечовивідних шляхів, остеопороз та біль.
Процес старіння для деяких груп інвалідів починається раніше, ніж зазвичай. Наприклад, у деяких людей з інвалідністю внаслідок вад розвитку ознаки передчасного старіння з’являються після 40 і 50 років.
Деякі дослідження показують, що для інвалідів характерні вищі показники таких ризикованих форм поведінки, як куріння, неналежне харчування та відсутність фізичної активності.
Наша країна у своїй державній політиці змінює ставлення до питань інвалідності з метою максимальної інтеграції цієї категорії громадян у життя суспільства на умовах рівноправності. На жаль, життя інвалідів продовжує залишатися дуже важким. Але люди з обмеженими можливостями не просять виявляти до них жалість, вони сильні, розумні, незалежні, витривалі та вважають себе рівноправними членами суспільства, хоч і потребують іноді допомоги оточуючих людей. Але, існує золоте правило: перш, ніж зробити щось для такої людини, потрібно запитати, чи вона потребує вашої допомоги. Так проявляється повага до його особистої свободи.
Формування дружнього ставлення суспільства до дітей-інвалідів – одна з найважливіших умов їх розвитку та повноцінного включення до життя соціуму. Будь-яка людина може зробити свій внесок у спільну справу підтримки інвалідів. Цей внесок може бути зовсім невеликим, але, якщо кожен зробить свій посильний внесок, людям з обмеженими можливостями буде легше жити в суспільстві. Іноді просто добра посмішка та дружня участь можуть зробити людину щасливою. Адже не секрет, що однією з проблем інвалідів є нестача спілкування.
Основною метою цього дня є захист прав людей з інвалідністю, розширення їх можливостей участі в житті суспільства. Для кожної цивілізованої держави дуже важливо, щоб усі її громадяни мали рівні можливості, права і свободи, і щоб люди, які вимагають особливої уваги, не відчували себе викинутими на узбіччя життя.
Важливо забезпечити їм можливість вільно пересуватися, навчатися, працювати, спілкуватися, брати участь у громадському та політичному житті.
Завдання суспільства полягає лише у створенні доступного середовища та інфраструктури, щоб жодні перешкоди не сковували людей з обмеженими можливостями. Суспільство просто має дбати про тих, хто хворий і слабкий, підтримувати їх, допомагати їм, реалізуючи всі свої можливості та здібності.
У міжнародний день інвалідів ми вшановуємо людей з обмеженими можливостями, віддаючи почесті за їхній міцний дух у слабкому тілі, і бажаємо їм сил, здоров’я, усіляких успіхів та величезного терпіння.
І давайте завждипам’ятатимемо про тих, хто нас оточує,хтопотребуєнашоїуваги та турботи.
