Ви зараз переглядаєте 30 травня –  Всесвітній день боротьби проти астми і алергії

30 травня – Всесвітній день боротьби проти астми і алергії

   За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щорічно в травні відзначається Всесвітній день боротьби проти астми і алергії. На жаль, невчасна діагностика, недостатня поінформованість про симптоми та способи лікування призводять до серйозних ускладнень.     

         Поширеність алергічних захворювань зростає в усьому світі. За даними епідеміологічних досліджень, в даний час більше 40% населення мають ознаки алергії. Мова вже може йти про неінфекційну пандемію: кожна третя людина хвора на алергічний риніт і майже кожен десятий – на бронхіальну астму.

       З квітня по червень багато хто страждає алергією на пилок квітнучих в цей час дерев і рослин (тополя, вільха, верба, ліщина, ясен, клен, осика, сосна, ялина, амброзія).

Симптомиполінозу (алергіїна пилок):

  • Світлобоязнь
  • сльозоточивість
  • головний біль
  • кропив’янка
            Алергія може проявлятися як довго тривале захворювання – кашлем і нежитем.

Як відрізнити поліноз від застуди:

• погане самопочуття триває більше 7 днів

• в приміщенні стан поліпшується

• самопочуття краще в дощову погоду

• в ранкові години симптоми більш виражені, ніж ввечері.

Як протистоятивесняномуполінозу:

• тимчасово змінити місце перебування

• уникати перебування на природі

• тримати вікна в будинку закритими

• очі захищати окулярами.


            Алергію і бронхіальну астму необхідно розглядати як одну з головних проблем охорони здоров’я так як:

– у всьому світі спостерігається стійке зростання поширеності алергії: в даний час у 30-40% населення виявляють одне або кілька алергічних захворювань.
 – від бронхіальної астми у всьому світі страждає близько 300 мільйонів чоловік, а щороку через неї помирає приблизно 250 тисяч чоловік.

– згідно з прогнозами, масштаби алергії будуть розширюватися внаслідок забруднення повітря і глобального потепління. Ці зміни в навколишньому середовищі вплинуть на зміст пилку, чисельність популяції жалких комах і цвілевих грибів, які є причиною алергії.

         Бронхіальна астма – хронічне захворювання, при якому в стінці бронха розвивається запалення, яке найчастіше виникає внаслідок дії алергенів та інших речовин. Іноді його причину не вдається встановити. Саме запалення призводить до симптомів хвороби – утрудненого дихання або навіть задухою, кашлю, появі хрипів у грудях, що є наслідком звуження дихальних шляхів через розвиток спазму м’язів бронхів (бронхоспазм), набряку їх слизової оболонки та поява густого, в’язкого слизу в їхньому просвіті. Все це – наслідок запального процесу.

          Астму не лікують антибіотиками, для цього є спеціальні протиастматичні ліки.

          Людина, що хворіє на бронхіальну астму, починає реагувати на те, на що звичайні, здорові люди не реагують, – на пилок дерев, домашній пил, шерсть тварин, деяку їжу, ліки тощо. Іноді причину астми встановити дуже важко чи навіть неможливо.

         Лікування бронхіальної астми, насамперед, полягає у боротьбі із запаленням. У переважній більшості випадків недостатньо просто розширювати бронхи – через деякий час дихальні шляхи знову звузяться. Тому основою лікування є заходи та ліки, спрямовані на придушення запалення у стінці бронхів. Людина, яка страждає на бронхіальну астму, повинна приймати профілактичні, або базисні, протиастматичні препарати, причому лікар зазвичай призначає їх на дуже тривалий термін. Поняття «курс лікування» для таких засобів не існує.

        Ставлення до бронхіальної астми як до хронічного запального захворювання з прогресуючим перебігом запального процесу в дихальних шляхах дозволило ефективно контролювати захворювання протизапальними та протиастматичними препаратами.

Лікарі та вченістверджують, щоалергію і астму можнатриматипід контролем, тількинеобхіднодотримуватисяпевних правил і не порушувативказівокспеціалістів.