Одним із флагманських підрозділів КНП «Міська лікарня №9» ЗМР по праву є травматолого-ортопедичне відділення на чолі із завідуючим Євгеном Михайловичем Бойком. Про роботу найбільшого відділення нашого медзакладу під час війни – далі…

– Євгене Михайловичу, скільки часу минуло з тих пір, коли ми вперше домовлялись про запис цього інтерв’ю?
– Ось так і знав, що з цього почнете (сміється). Чимало. Мабуть кілька місяців. Але у мене є поважна причина – роботи настільки багато, що навіть не встигаєш помітити як минає робочий день. Просто потік пацієнтів, консультацій, операцій. Буквально доводиться обідати на бігу. Я прекрасно розумію, що інформаційна складова у роботі лікарні повинна бути, але пріоритети ми розставляємо зважаючи на потреби у наданні медичної допомоги пацієнтам. Зараз готовий відповісти на всі ваші запитання (посміхається)…

– Отже, Євгене Михайловичу, що змінилось у роботі відділення під час повномасштабного вторгнення російських військ в Україну?
– Звісно, війна внесла свої корективи. Дещо трансформувався колектив, але це стосується переважно жіночого персоналу. Дехто із наших співробітниць із маленькими дітьми виїхали закордон, або в інші регіони країни. Втім, ми продовжуємо тримати із ними зв’язок. Операцій додалося: з п’ятиденного тижневого графіку оперуємо майже кожного дня. Також ми продовжуємо працювати у цілодобовому режимі й примати пацієнтів ургентно.

– Наскільки зараз важко працювати в емоційному плані? «Команда» не підводить?
– Відверто кажучи вимоги часу слід враховувати, але зараз ми всі вже пристосувались до ситуації. У нас дуже дружній колектив, у котрому завжди знаходимо можливість підтримати один одного, навіть пожартувати і таким чином не втрачати оптимізму. Зважаючи на великий спектр направленості лікарів нашого відділення, а це й травматологи-ортопеди, «кистьові» хірурги й нейрохірурги – завантажені всі суттєво. Не слід забувати і про великий штат медсестер та санітарок. Поки тримаємо робочий темп у стабільному режимі. Ми самі обрали цю професію, тому намагаємось робити все від нас залежне у важкий для країни час. Отже, у нас команда згуртована однією метою та не підводить!

– Чи були за останній час клінічні випадки, які згадуватимете багато років поспіль?
– У нас настільки щільний графік операцій, і всі пацієнти потрапляють до нас або у важкому, або у середньому стані, що навіть інколи немає часу на усвідомлення наскільки складну роботу доводиться виконувати. Тут немає місце для лірики (посміхається). Підкреслюю, наше завдання зробити усе можливе аби покращити стан пацієнта та дати йому можливість повернутись до звичайного життя якомога швидше.

– Робота хірургічного характеру постійно потребує вдосконалення. Як зараз вдається підвищувати свою обізнаність щодо сучасних методик лікування?
– Ми постійно приймаємо запрошення від різних організацій щодо навчання наших лікарів. Два місяці тому співробітники нашого відділення побували у Києві, де проводились семінари на тему «мінно-вибухових» травм. Також наш лікар був у Львові, де відбувався курс на подібну тематику. Регулярно беремо участь в онлайн конференціях. Тому робота у цьому напрямку не припиняється. Принаймні я періодично переглядаю методичні матеріали закордонних колег, котрі зазвичай викладаються англійською. Тому доводиться паралельно й ще практикувати у пізнанні іноземної мови. Без цього не буде прогресу.
Окрім цього нам регулярно надсилають спеціальні посібники з різної тематики, завдяки котрим ми можемо вдосконалювати свої знання.

– Що можете сказати про завантаженість відділення, чи змінились показники оперативних втручань за останній рік?
– У порівнянні із минулими роками кількість пацієнтів зросла втричі, а операцій – вдвічі, або навіть втричі. Тому нудьгувати на роботі нам ніколи (посміхається). Конкретику щодо статистики будемо мати наприкінці року.

– Останнім часом Ви багато уваги приділяєте розвиткові своїх інтернет-платформ. В інстаграм та фейсбук регулярно з’являються публікації щодо вашої спеціалізації у медицині. Чому виникло таке бажання розвивати свої сторінки у соціальних мережах, це виклик часу?
– Особливу увагу цьому напрямку я почав приділяти на початку 2023 року. Це було пов’язано із зменшенням кількості пацієнтів через повномасштабне вторгнення. На той час дуже багато людей виїхало, але згодом ця ситуація вирішилася. «Географія» пацієнтів зараз дуже широка. До нас звертаються і з Дніпропетровської області, і з Херсонської, навіть у столиці знають про наше відділення, адже є пацієнти, які приїжджають до нас оперуватись з Києва… Зараз веду сторінки лише для просвітницької мети. Хочеться більше інформувати людей стосовно окремих видів медичної допомоги з приводу травм. Також для мене це своєрідне психоемоційне «розвантаження».

– Євгене Михайловичу, а що для вас є справжнім відпочинком?
– Банальний вихідний (сміється). Все як у всіх. Іноді відвідую спортзал, знаходжу трохи часу для релаксу в улюбленій кав’ярні, або намагають потрапити на якусь театральну прем’єру.

– До речі, яку останню виставу дивились?
– У Запорізькій обласній філармонії давали «Секс на пляжі» (сміється). Як каже зараз молодь: «мені зайшло». Враження позитивні, що ще потрібно зараз у ці тривожні часи?

– Розуміючи усю складність ситуації, у котрій опинилась країна, все ж хочеться дізнатись – чи є у вас плани, котрі ви хочете реалізувати у своїй професії?
– На теперішній час дуже важко щось планувати на тривалий термін. Головне – зберегти колектив, темп праці й зберегти здоров’я аби надавати якісну допомогу. Стосовно «виробничих потужностей», то нашому відділенню гріх скаржитись на відсутність якогось необхідного обладнання або медикаментів. Кадровий потенціал у нас чудовий. Отже, всі мрії будемо реалізовувати все після перемоги! Стоп…мабуть є конкретне побажання – хочеться разом із підлеглими взяти участь в якомусь масштабному навчанні. Комплексному. Можливо тривалому. З рештою розберемось та вистоїмо!

– Останнє питання – Євгене Михайловичу, коли в останній раз висипалися досхочу?
– Вчора. Це був мій день (посміхається). Вистава, настрій після неї та незвичний тривалий сон. Навіть не можу пригадати, коли так вдавалось відпочити за останні кілька місяців…

Контакти травматологічного відділення КНП «Міська лікарня №9» ЗМР:
+38 (061) 224-37-75 (пост)
+38 (061) 52-23-09 (ординаторська)
+38 (098) 343-12-87 (завідуючий відділенням)