Медичні сестри відділення функціональної діагностики: Бєлякова Л.О., Благун Н.Б., Бардус Г.О., Козиряцька О.Л., Пузанова В.Г., Карпенко І.А., Капля Г.С., Сухачова Т.В.

Молодша медична сестра відділення функціональної діагностики: Завгородня А. В.

Колектив відділення функціональної діагностики

Виконуються такі види діагностики:

Функціональна діагностика  серцево-судинної, дихальної та нервової систем.

У відділенні виконуються такі методики:

– Електрокардіографія (ЕКГ)

– ЕКГ (у 12-ти ЕКГ відведеннях)

– Медикаментозні проби при ЕКГ

– ЕКГ з додатковими відведеннями (реєстрація та розшифровка)

– Додаткове дослідження у другому відведенні для оцінки ритму

– ЕКГ переносним апаратом за викликом

– ЕКГ по Небу

– ЕКГ по Слапаку

Методики моніторування:

– Холтерівське мониторування ЕКГ

– Холтерівське мониторування АТ

– Дослідження функції зовнішнього дихання (при захворюванні  бронхо-легеневої системи)

– Спірографія

– Проба с бронхолітиками

– Реоенцефалографія (РЕГ):

– Реовазографія (РВГ)нижніх або верхніх кінцівок.

– Функціональні проби

– Капіляроскопія

– Велоергометрія (електрокардіографічне дослідження під час фізичного навантаження).

– ЕлектроенцефалографІя ( ЕЕГ )(метод дослідження головного мозку).

Велоергометрія

Велоергометрія (ВЕМ) – це  проведення електрокардіографічного дослідження під час фізичного навантаження на велоергометрі, яке дозволяє виявити початкові стадії та приховані форми ишемічної хвороби серця, а також для визначення індівідуальної толерантності до фіизичного навантаження.

 Навантажувальні тести (велоергометрія, тредміл – тест) дозволяють визначити реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження, ступінь толерантності (витривалості) організму до фізичного, навантаження, виявити епізоди ішемії міокарда, у тому числі безбольової, порушення ритму сердця, які пов’язані з фізичною активністю. Велоергометрія и тредміл-тест виявляють зв’язок болю у грудній клітині зі станом коронарного кровотоку або вітсутність такої залежності. Адже біль може бути обумовлена і позасерцевими причинами.

Дуже важливо, що ЕКГ с навантаженням дозволяє кількісно виразити ступінь недостатності коронарного кровотока та адаптивні можливості організму, зв’язавши їх з дозованим фізичним навантаженням, досягнутої частотою серцевих скорочень, показниками артеріальноготиску, ЕКГ – картиною, а також відстеживши час відновлення серцевої діяльності та артеріального тиску після припинення навантаження. Тобто з’являється можливість об’єктивно оцінити динаміку розвитку хвороби та адекватність проведеного лікування.

Методика запису ЕКГ з навантаженням застосовується для діагностики ішемічної хвороби серця (ІХС), визначення тактики та оцінки ефективності лікування.

При появі вираженої ишемии (недостаточності кровопостачання) міокарду під час проведення велоергометрії, тредміл-теста паціенту може бути  рекомендована коронарографія для визначення необхідності оперативного лікування.

Показання для проведення ВЕМ:

– атипічний біль у кардіальній області, що не супроводжується змінами ЭКГ.

– неспецифічні зміни ЕКГ, негативний зубець Т, що не супроводжується клінікою стенокардиії.

– нарушення ліпідного обміну без клініки ІХС.

– у осіб з високим ризиком розвитку ІХС (понад 40 років спеціальних професій – пілоти, водії, водолази).

– для виявлення безбольової ішемії міокарда.

– діагностика ІХС з виявленням ішемичних змін ЕКГ та визначенням функціонального класу стенокардії напруги у осіб зі зразковим стенокардитичним або атиповим больовим синдромом, що провокується фізичним навантаженням.

– рання діагностика ІХС у асимптоматичних паціентів з факторами ризику (куріння, артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія и т.і.)

– провокація таємних порушень ритму, у тому числі у осіб з імплантованим частотно-адаптивним електрокардиостимулятором; оцінка эфективності антиарітмическої терапії.

Добове моніторування ЕКГ

Добове моніторування ЕКГ – це метод інструментальної діагностики, при якому запис електрокардіограми пацієнта фіксується протягом 24 годин за добу. Безперервна діагностика застосовується не тільки для виявлення ішемічних змін у серці и порушення його  ритму, вона також застосовується в антиангінальній та антиаритмічній терапії. Запис проводиться за допомогою спеціального апарату, який підключають до пацієнта і фіксують за допомогою ремнея через плече або на поясі. Поки здійснюється добове моніторування ЕКГ, пацієнт  веде звичний спосіб життя, здійснюючи всі необходіні для точної діагностики фізичні навантаження. Після закінчення заданого проміжку часу кардіолог досконально вивчає зняті показання і становить розшифровку кардіограми.

При складанні медичного висновку враховуються не тільки показання приладу, але ше і зміни стану хворого, які він записує у щоденник зі зазначенням часового проміжку.

Добове моніторування ЕКГ дозволяє діагностувати больові і безбольові напади ішемії і складати повний спектр відхилень серцевого ритму.

Коли потрібен холтер?

Добове моніторування може бути показано пацієнту, коли:

– є скарги, що є наслідком порушення серцевоо ритму (серцебиття, запаморочення, втрата свідомості);

– потрібна діагностика ІХС;

– необхідно профілактично спостерігати за пацієнтами із загрозливими  ішеміями і аритміями;

– потрібно оцінити ефективність проведеного лікування;

– присутня гіпертензія “білого халата”;

– вперше виявлена артеріальна гіпертензія, і потрібно обстеження серця з метою вирішити – чи починати медикаментозну терапію;

– виявлено факт хронічної конституційної гіпотензії;

– діагностовано гіпертензія середньої і важкої ступені тяжкості, резистентна до раніше проведеного лікування.

Крім цього, застосовувати холтер бажано, якщо у пацієнта є вроджені вади серця, як неоперовані, так і оперовані, у разі перенесення ним інфаркта міокарда; для оцінки роботи кардіостимулятора; у всіх випадках гострої та хронічної серцевої недостатності.

Електроенцефалографія

Електроенцефалографія – це метод долслідження діяльності головного мозку, що заснований на реєстрації сумарної активності його клітин (нейронів).

Електроенцефалограма (ЕЕГ) – уявляє собою запис коливань різниці біоелектричних потенціалів живого мозку.

Запис  ЕЕГ – це безболісна процедура, яка зазвичай займає 15-20 хвилин. На голову паієнта одягається спеціальна шапочка, встановлюються дуже чутливі датчики, і проводиться реєстрація активності мозку, яка в подальшому оцінюється візуально фахівцем, піддається комп’ютерній математичній обробці з побудовою карт і графіків мозгової активності. Дане дослідження не має протипоказань  і незавдає ніякої шкоди  пацієнту, при необхідності її можна повторювати будь-яку кількість разів, проводиться у будь-якому віці.

Показання до ЕЕГ

Даний метод дозволяє оцінити особливості  діяльності (функціонування) головного мозку, а також виявити можливі порушення. Ця інформація дуже важлива при діагностиці ряду захворювань, підборі лікування та оценки його результатів.

 ЕЕГ дозволяє виявити вогнищеві ураження, мозкові розлади. За допомогою ЕЕГ можна стежити за дією ліків і вирішити, зупиняти їхній прийом чи ні.  Цю процедуру можна проводити навіть при эпілептичних нападах. Електроенцефалографія (ЕЕГ) абсолютно безболісна.

Електроенцефалографія застосовується при всіх неврологічних, психічних та мовних розладах. По даним ЕЕГ можливо вивчити цикл «сон и неспання», встановити бік ураження, розташування вогнища ураження, оцінити ефективність проведеного лікування, спостерігати  за динамікою реабілітаційного процесу. Велике значення  ЕЕГ має при дослідженні хворих з епілепсією, оскільки лише на електроенцефалограмі можливо виявити эпілептичну активність головного мозку.

Призначається проведення процедури: при визначенні причин судомних станів та припадків, для визначення правильності здійснюваної терапії епілепсії на ранніх стадіях розвитку, вибору ліків що знімають судоми,  при черепно-мозкових травмах, новоутвореннях, інших  недугах головного мозку.

Електрокардіографія

Електрокардіографія (ЕКГ) – є  неінвазивним тестом, проведення якого дозволяє отримувати цінну інформацію про стан серця. Суть даного метода полягаєт в реєстрації електричних потенціалів, що виникають під час роботи серця і графічному відображенні на дисплеї або папері.

Застосування:

– визначення частоти і регулярності серцевих скорочень (наприклад, екстрасистоли (позачергові скорочення), або випадання окремихх скорочень — аритмії).

– показує гостре або хронічне ушкодження міокарда (інфаркт міокарда, ішемія  міокарда).

– може бути використана для виявлення порушень обміну калію, кальцію, магнію та інших електролитів.

– виявлення порушень внутрішньосерцевої провідності (різні блокади).

– метод скринінгу при ІХС,  в тому числі і при навантажувальних пробах.

– дає поняття про фізичний стан серця (гіпертрофія лівого шлуночка).

– може дати інформацію про внесерцеві захворювання, такі як тромбемболія легеневої  артерії.

– дозволяє віддалено діагностувати  гостру серцеву патологію (інфаркт міокарду, ішемія міокарду) за допомогою кардиофона.

Показання для ЕКГ:

1. Підозра на захворювання серця та високий ризик у відношення цих захворювань. Основними факторами ризику є:

– гіпертонічна хвороба

– для чоловіків – вік понад 40 років

– куріння

– гіперхолестеринемія

– перенесені інфекції

– вагітність

2. Погіршення стану хворих із захворюваннями серця, поява болей в області серця, розвиток або посилення задишки, виникнення аритмії.
3. Перед будь-якими оперативними втручаннями.
4. Захворювання внутріщніх оргаіов, ендокринних залоз, нервової системи, захворювання вуха, горла, носа, шкірні захворювання и т.і. при подозрі навтягнення серця в патологічнний процес.
5. Експертна оцінка водіїв, пілотів, моряків и т.і.
6. Наявність професійного ризику.

За рекомендацією терапевта (кардіолога) для диференційної діагностики органічних і функціональних змін серця проводиться електрокардіографія с лікарськими пробами (з нітрогліцерином, з обзиданом, з калієм), а також ЕКГ з гіпервентиляцією та ортостатичним навантаженнм.

Капіляроскопія

Капіляроскопія – це нова унікальна методика, яка не має аналогів у світі, и яка дозволяє оцінювати стан судинної  мікроциркуляції мережі капілярів. Система капілярів є найважливішою ланкою кровоносного русла. За рахунок системи мікроциркуляції забезпечується доставка до тканин необхідних речовин, кисню, гормонів та інших біологічно активних структур для видалення продуктів розпаду. Нормальна прохідність або функціонування капіляра визначається багатьма факторами, у тому числі станом прекапілярних сфінктерів, рівнем тиску в артеріолі, рівнем венозного відтоку. Капіляр являє собою “трубку” по якій тече кров, збагачена киснем та живить всі тканини організму. Метод капіляроскопії дозволяє дізнатися та проаналізувати комп’ютерною методикою данні про прохідність цих “трубок”. Метод капіляроскопії знайшов широке застосування  в комплексному обстеженні хворих з серцево-судинною патологією  и захворюваннями  інших органів. Виявлення за допомогою капіляроскопії ранніх (доклінічних) стадій судинних порушень відкриває абсолютно нові можливости їх профілактики.

Капіляроскопія – метод вивчення стану найдрібніших судин (капілярів). Капіляроскопія застосовується  для оцінки стану судин і їх реактивності при нейроциркуляторної дистонії, гіпертонічній хворобі, стенокардії, серцевої недостаточності, цукровому діабеті. Суть методу полягає у фотографуванні капіляроскопічної картини за допомогою спеціальних мікрофотонасадок. Цей  метод дозволяє визначити, чи є у паціента порушення так званого периферичного кровообігу, які відзначаються при облітеруючому ендартеріїті, атеросклерозі та інших захворюваннях. Крім того, якщо у пацієнта ці захворювання вже виявлені і проводиться  їх лікування, періодично проводима капіляроскопія дозволяє оцінити його ефективність. Дослідження проводиться за допомогою спеціального приладу — капіляроскопа. Порушення функціонування капілярів сприяє порушенню кровообігу, яке викликає застій крові, порушення обмінних процесів, наслідком чого є зниження  імунітету, загострення хронічних та розвиток нових захворювань. Тому так важливо виявити  порушення кровообігу на початковій стадії. Капіляроскопія дозволяє виявити найменші  порушення кровообігу.

Показання для проведення капіляроскопії:

– атеросклероз;

– варикозне розширення вен;

– порушення периферичного кровообігу при цукровому діабеті;

– синдром Рейно;

– периферична вегетативна недостатність;

– облітерируючий ендартеріїт;

– тромбофлебіт;

– ін. захворювання, що супроводжуються порушенням периферичного кровообігу.

Реовазографія

Реовазографія (РВГ) – метод дослідження периферійного кровообігу, що дає уявлення про стан кровотоку в судинах верхніх та нижніх кінцівок. Метод особливо інформативний при виявленні атеросклерозу і облітеруючого ендартерііту.

На догоспітальному етапі обстеження хворих с передбачуваною патологією судин кінцівок реовазографія допомагає об’єктивно підтвердити порушення кровонаповнення різних ділянок кінцівок, а в ряді випадків також диференціювати функціональну та органічну природу цих порушень.

Поряд з вивченням артеріального кровопостачання тканин робляться спроби використання реовазографії для діагностики патології вен кінцівок, зокрема дослідження дихальних хвиль на РВГ.

Для діференціації функціональних органічних причин змін кровонаповнення тканин, уточнення ступеня вираженості органічних змін і компенсаторних резервів, а також виявлення прихованих розладів функції судин застосовують різні функціональні проби з оцінкою їх впливу на РВГ.

Реовазографія є надзвичайно важливою для діагностики захворювань периферичних судин, що супроводжуються частковим звуженням або повною непрохідністю. За результатами даного дослідження можливо судити про порушення кровообігу, яке, як правило, викликано атеросклеротичними або запальними ураженнями судин.

Якщо у вас є скарги на оніміння, похолодання в руках і ногах, а також якщо ви страждаєте частими судомами, то РВГ є незамінним.

Показання:

– атеросклероз;

– варикозне розширення вен;

– порушення переферійного кровообігу при цукровому діабеті;

– синдром Рейно;

– переферійна вегетативна недостатність;

– облітеруючий ендартеріїт;

– тромбофлебіт;

– ін. захворювання, що супроводжується порушенням переферійного кровообігу.

Крім реєстрації показників прилад виробляє аналіз кровообігу в кінцівках. РВГ безболісна процедура, абсолютна нешкідлива для паціента. Дослідження проводиться в положенні лежачи після 15-ти хвилинного відпочинку. Відмова від куріння за 2 години до процедури. Відмова від прийнятих препаратів за добу.

Реоенцефалографія

Реографія – метод дослідження пульсового кровонаповнення органів та частин тіла, заснований на реєстрації змін струму високої частоти під час його проходження через тканини.

«Реографія» – це загальна назва метода. Залежно від цілей та сфери її клінічного застосування вживають  терміни, що позначають приватні види метода. Так, розрізняють центральну  реографію і органну-грудну (трансторакальну) реографію, реографію легенів (реопульмонографію), реографію печінки (реогепатографію), судин мозку (реоенцефалографію), судин кінцівок (реовазографію) та ін. Практично реографія може бути використана для дослідження кровообігу в будь-якій ділянці живого тіла. Технічні основи всіх різновидей метода практично однакові.

Реоенцефалографія – метод дослідження мозкового кровообігу. Цей простий, безпечний, нешкідливий метод може використовуватися багаторазово для тривалої реєстрации стану кровообігу головного мозку.

Метод дозволяє визначити тонус та еластичність судин головного мозку, вимірюючи їх опір струму високої частоти при невеликих значеннях сили струму і напруги. Дозволяє також визначити кровонаповненя різних відділів головного мозку, діагностувати характер та локалізацію його уражень, дає хороший результат при судинних захворюваннях, особливо при церебральному атеросклерозі.

Реоенцефалографія є перспективною при визначенні характеру головних болів, встановлені ішемічного характеру розладу кровообігу.

Показання для проведення РЕГ:

– Головний біль;

– Хронічна цереброваскулярна патологія;

– Вегето-судинна дістонія;

– Атеросклероз;

– Гіпертонія;

– Гострі та хронічні порушення мозкового кровообігу;

– Пухлини мозку;

– Абсцеси мозку;

– Зниження пам’яті та працездатності;

– Остеохондроз шийно-грудного відділа;

– Зниження зору;

– Черепно-мозкова травма;

– Інші захворювання, що призводять до зміни гемодинаміки мозку;

– Запаморочення, пов’язані  з поворотами голови і зміною положення тіла, так і в інших сітуаціях;

– Шум у голові, шум у вухах;

– Напади загальної слабкості, поганого самопочуття, відчуття нестачі повітря;

– Артеріальна гіпотонія,

– Епілепсія,

– Вроджені аномалії судин головного мозку і т.і

Спірографія

Даний метод дозволяє оцінювати функціональний стан легенів та бронхів, зокрема життєву ємність легенів, прохідність  дихальних шляхів, виявляти обструкцію (спазм бронхів) и ступінь выраженості патологічних змін.
За допомогою комп’ютерної спірометрії можливо точно виявити прихований спазм бронхів – основний симптом грізних легеневих захворювань – бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіта, провести точну діференціальну діагностику між цими захворюваннями, оцінити ступінь важкості хвороби, підібрати оптимальну тактику лікування і визначити  ефективність проведеної терапії в динаміці.

Показання для проведення СПГ:

– тривалий та затяжний безпричиний кашель (протягом 3-4 тижнів і більше, частіше після перенесених ГРВІ і  гострого бронхіта);

– задишка, відчуття “закладеності” у грудній клітині;

– “сипящий” і “свистячий” подих  переважно  при видиху;

– відчуття утрудненого видиху і вдиху курцям з багаторічним стажем;

– часті загострення бронхіта, задишка, відчуття нестачі повітря;

– спадковість, обтяжена  захворюваннями дихальної системи або алергічними захворюваннями;

– корекція терапії бронхіальної астмы;

– робота на шкідливому виробництві.

Добове моніторування АТ

Добове моніторування АТ – називається дослідження, при якому невеликий комп’ютер-реєстратор записує всі добові зміни в серцево-судинній системі хворого. Амбулаторна система добового моніторингу– це високоінтелектуальна  розробка, яка поєднує в собі самі останні технології (забезпечує високоточний моніторинг тиску), максимальну простоту використання і високий рівень надійності. 24-годинний моніторинг дозволяє лікарю визначити причини підвищення (зниження)тиску внаслідок стресу, впливу навантажень або просто в спокійному стані. Добове вимірювання допомагає під час вибору методів лікування  показувати, наскільки ефективно той чи інший препарат впливає на організм пацієнта, зокрема, як змінюється тиск.

Добовий моніторинг кров’яного тиску проводять за такими показаннями:

– при наявності у пацієнта м’ягкій гіпертензії, а також гіпертензії, стійкої до медикаментозної терапії;

– при необхідності оцінки проведеного лікування;

– для діагностики артериальної гіпертензії, яка проявляє себе на тлі ішемічної хвороби серця або судинних ураженнях головного мозку;

– у випадках конституційної  гіпертензії і гіпотензії, що носить ортостатичний характер;

– при підозрі на наявність у пацієнта «гіпертензію білого халата» – різкий підйом артеріального тиску на прийомі у лікаря.

Після установки холтера, пацієнт продовжує вести повсякденне життя. В цей час датчики холтера фіксують в автоматичному режимі всю інформацію по артеріальному тиску протягом доби. За весь час моніторингу пацієнт записує в анкету розпорядок добового часу  (заняття спортом, сон тощо). Після добового моніторингу лікар знімає холтерівску установку і розшифровує записані данні кров’яного тиску. Виходячи з результатів, отриманних розшифровкою,  лікар призначаєт відповідне лікування та в разі потреби додаткову  діагностику.